Артеріальна гіпертензія сама по собі є захворюванням серцево-судинної системи, яке характеризується значним підвищенням артеріального тиску, в результаті чого погіршується стан організму і виникає ризик серйозних ускладнень, таких, як гостре порушення мозкового кровообігу. У той же час, артеріальна гіпертензія може бути симптомом іншої патології організму - небезпечної пухлини надниркових залоз. Феохромоцитома розвивається з мозкової речовини надниркових залоз, а саме з хромафінної тканини, і артеріальна гіпертензія є одним з найбільш яскраво виражених її симптомів.
Основні симптоми, методи діагностики і лікування феохромоцитоми
Феохромоцитома є доброякісною пухлиною мозкової речовини надниркових залоз. У 10% випадків феохромоцитома може перероджуватися в злоякісну пухлину - феохромобластому, яка може також давати метастази в інші органи і лімфатичні вузли організму. Найчастіше феохромоцитома локалізується в одному наднирнику, рідко зустрічається ураження обох залоз злоякісне новоутворення. Іноді пухлина може локалізуватися не в самому наднирнику, а розташовуватися по ходу симпатичної ланцюга від сечового міхура і до мозку. Такі пухлини називаються парагангліоми. Маса пухлини може досягати більш ніж 3 кілограм, що значно впливає на нормальну роботу організму.
феохромоцитома:
- клінічна картина феохромоцитоми: основні симптоми;
- лабораторні та інструментальні методи діагностики феохромоцитоми;
- лікування феохромоцитоми: які методи допоможуть позбутися від пухлини.
Клінічна картина феохромоцитоми: основні симптоми
Феохромоцитома є доброякісною гормонпродіцірующей пухлиною: вона виробляє в кров'яне русло гормони адреналін і норадреналін, що і зумовлює виникнення характерної клінічної картини захворювання. Залежно від кількості і ритму продукції гормонів виділяють три основні форми феохромоцитоми:
- безсимптомно-латентна форма феохромоцитоми - виникає вкрай рідко, пусковим фактором патології може стати перенесений сильний емоційний стрес;
- пароксизмальна симпатоадреналовая гіпертензія - характеризується розвитком спонтанних нападів артеріальної гіпертензії, які супроводжуються тахікардією та сильним головним болем. Підвищення тиску може бути результатом переохолодження, переїдання, опіку, фізичної напруги і так далі. При цьому пацієнти скаржаться на біль в серці, задишку, блювоту, пітливість, порушення дефекації і інші симптоми. Напади артеріальної гіпертензії при цьому виді феохромоцитома можуть виникати кілька разів на рік;
- постійна гіпертензія виникає тоді, коли напади стрибків артеріального тиску частішають і набувають постійного характеру.
Лабораторні та інструментальні методи діагностики феохромоцитоми
Одним з найбільш характерних діагностичних ознак феохромоцитоми є виникнення нападу артеріальної гіпертензії під час пальпації пухлини надниркової залози. Використовуються також депресорні проби з використанням засобів, що знижують артеріальний тиск у таких пацієнтів. Під час нападу гіпертензії в сечі і крові пацієнтів підвищується рівень глюкози. За результатами лабораторних аналізів при феохромоцитомі визначається високий вміст адреналіну і вільних катехоламінів в добовій сечі і сироватці крові пацієнта. Інструментальні методи досліджень, такі як УЗД, КТ та МРТ дають інформацію про розташування, розмірах і будові пухлини в наднирнику. Характерним для феохромоцитоми є локалізація новоутворення всередині надниркової.
Лікування феохромоцитоми: які методи допоможуть позбутися від пухлини
Лікування феохромоцитоми має бути розпочато негайно, так як існує ймовірність злоякісного переродження пухлинних клітин. Крім того, скачки артеріальної гіпертензії можуть спровокувати серйозні порушення кровообігу і привести до летального результату. Лікування феохромоцитоми виконується тільки хірургічним шляхом: пацієнтові проводиться адреналектомія - видалення ураженої надниркової залози. Перед операцією необхідно усунути всі фактори, які можуть провокувати напади артеріальної гіпертензії. З цією метою пацієнтові вводяться адреноблокуючі препарати. Після операції рекомендовано призначення замісної гормональної терапії, так як адреналектомія може спровокувати виникнення гострої надниркової недостатності.