Синдром дефіциту уваги проявляється у вигляді повної відсутності цілеспрямованого уваги, або увагою короткочасним, що поступово переходить в надмірну активність, яка різко посилюється. Синдром дефіциту уваги діагностується у 10-15% школярів, при цьому серед хлопчиків він зустрічається значно частіше. Проявлятися ознаки такого розладу розвитку можуть ще в дошкільному віці, однак з часом проблема може лише посилюватися і позначитися на поведінці вже як в підлітковому періоді, так і в зрілості. Таким чином, Синдром дефіциту уваги, який не був вчасно усунуто, проявляється в майбутньому в неуспішності дитини, його низьку самооцінку, труднощі в соціальній адаптації.
Так як люди з таким розладом страждають від частих депресій і тривожних станів, вони схильні до алкоголізму і наркоманії та навіть здатні вчинити суїцид. Тому важливо розпізнати ознаки що розвивається у дитини якомога раніше і приступити до усунення проблеми, щоб не допустити погіршення ситуації в старшому віці.
Симптоми Синдрому дефіциту уваги
Для дитини з таким розладом характерна імпульсивність і гіперактивність - діти дошкільного віку поводяться погано, стикаються з труднощами при взаємодії з оточуючими. Старші діти дуже непосидючі - це може проявлятися в постійному смикань ногами або руками, вони ні на секунду не замовкають. Також такі діти можуть робити щось "на зло", 90% з них не встигають в школі. Детальніше дізнатися про симптоми синдрому дефіциту уваги Ви можете тут club.dowlatow.ru/stati/sindrom-deficita-vnimaniya.
Причини розвитку синдрому дефіциту уваги
Найчастіше таке порушення має спадковий характер. Так, згідно з результатами недавнього дослідження на цю тему, розлад викликається аномаліями в нейромедиаторах. Крім того, стан дитини з Синдром дефіциту уваги може посилюватися під впливом як домашньої, так і шкільної обстановки.
Як лікується Синдром дефіциту уваги
Лікування даного розладу здійснюється посередництвом психостимулюючих коштів в комплексі з терапією поведінки. Якщо дитина не відрізняється особливою агресивністю і атмосфера вдома не буде погіршувати ситуацію, лікарської терапії цілком досить. Також може знадобитися корекція методів виховання.
Важливо з особливим трепетом ставитися до виховання свого чада, адже хто, як не люблячі батьки допоможуть йому вирости достойною людиною.