Юридичні аспекти оскарження результатів податкової перевірки

Зниження ділової активності і тривалий економічну кризу ніяк не вплинули на зменшення податкового навантаження на малий і середній бізнес, більш того, потреба наповнення бюджету в умовах кризи і неоголошеної війни привела до підвищеної уваги контролюючих та фіскальних органів до підприємців.

Незважаючи на деклароване державою спрощення ведення бізнесу, за даними дослідження, проведеного The EY Middle Market survey, 76% опитаних українських компаній відзначають зростання загальної кількості податкових перевірок або їх агресивності. Більш того, перевіряючі стали більш винахідливими і прискіпливими, часто використовуючи уявні причини до проведення перевірок і надумані претензії до підприємств.

Адвокат, партнер АО «Міжрегіональна колегія адвокатів» Володимир Мусієнко.

Як правильно підписати акт податкової перевірки

Не рідкісні випадки, коли контролери погоджуються закрити очі на деякі (найчастіше надумані) порушення, зменшити суму донарахованих податкових зобов'язань та штрафів, натомість на одержання неправомірної вигоди; також все ще існує вкрай негативна практика відкриття кримінальних справ, як засоби примусу і шантажу.

Про правові аспекти підготовки до можливої ​​податковій перевірці та поведінці керівництва і співробітників безпосередньо при її проведенні читайте в матеріалі іншим разом, в зв'язку з чим, хотілося б зупинитися на деяких юридичних аспектах заперечування самих результатів вже проведеної перевірки.

Отже, за результатами перевірки (за загальним правилом протягом 5 робочих днів з дня її закінчення) податківці складають акт про результати перевірки, на підписання якого, як правило, викликають директора і головного бухгалтера підприємства.

Безглуздо відмовлятися від підписання акта перевірки, оскільки відмова платника податків від підписання акта або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Правильно буде підписати акт із запереченнями, можливо, з таким формулюванням: «Акт підписується з запереченнями, які будуть представлені в передбачений законом термін» - це дозволить вже на етапі подачі письмових заперечень на акт дати свої письмові зауваження і документи, які з тих чи інших причин не були перевірені.

Важливо пам'ятати, що заперечення на акт потрібно надати не пізніше 5 робочих днів з дня отримання / підписання Акта.

У переважній більшості випадків (за винятком явних нісенітниць і описок) заперечення на акт податківцями (структурний підрозділ яких і проводило перевірку) не приймаються і платник податків отримує податкове повідомлення-рішення з донарахованих податковим зобов'язанням і штрафом.

Що робити після отримання податкового повідомлення

Податкове повідомлення-рішення вручається особисто під розписку представнику платника податків, або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу підприємства. При цьому важливо враховувати, що якщо поштова служба не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через його відсутність за офіційною адресою, відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або з інших подібних причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення!

Після отримання податкового повідомлення-рішення у підприємства є три шляхи:

  • Заплатити в бюджет осудну суму.
  • Оскаржити податкове повідомлення-рішення в суді (судове оскарження).
  • Або оскаржити вищестоящому податковому органу (так зване, адміністративне оскарження).

Який шлях обрати, безумовно, вирішувати керівнику / власнику, однак, потрібно враховувати, що адміністративне оскарження не перекриває дорогу в суд, і в деяких випадках доцільним буде спочатку пройти всю процедуру адміністративного оскарження (яка з урахуванням часу на проходження кореспонденції може зайняти більше 6 місяців ), тільки після чого звертатися за судовим захистом.

На сьогоднішній день за загальним правилом існує «дворівнева» система адміністративного оскарження, хоча проектом змін до Податкового кодексу передбачається, що скарги платника податків будуть розглядатися тільки в одній інстанції - в спецоргані при Міністерстві фінансів (що здається більш справедливим, оскільки скарги вивчатиме структура, яка перебуває поза «системи»). Первинна скарга про скасування податкового повідомлення-рішення подається в вищестоящий податковий орган (у разі Києва - Головне управління УКРІНФОРМ в Києві) протягом 10 календарних днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення. До скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки, а також докази, які платник податків вважає необхідно подати.

Одночасно з подачею скарги, платник податків зобов'язаний письмово повідомити податковий орган, який виніс повідомлення-рішення (районну податкову), про його оскарження до вищестоящого органу.

За результатами розгляду скарги, керівник вищого податкового органу повинен прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику податків (особисто під розписку або рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом 20 календарних днів з моменту отримання скарги. Також керівник податкового органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги (але не більше ніж на 60 календарних днів), про що письмово повідомити про це платника податків протягом 20 календарних днів з моменту отримання скарги.

У разі повної або часткової відмови задовольнити первинну скаргу, що найчастіше і відбувається, платник податків має право подати повторну скаргу вже в Державну фіскальну службу України протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповіді на первинну скаргу. Одночасно з подачею скарги, платник податків також зобов'язаний письмово повідомити все нижчестоящі податкові органи про подальше оскарження податкового повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги, керівник головного податкового органу також повинен прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику податків (особисто під розписку або рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом 20 календарних днів з моменту отримання скарги.

Керівник податкового органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги (аналогічно не більше ніж на 60 календарних днів), і письмово повідомити про це платника податків протягом 20 календарних днів з моменту отримання скарги.

Що дає адміністративне оскарження

На практиці, адміністративне оскарження часто не приносить результатів (особливо за претензіями податківців до «фіктивності контрагента» і т.п., моментам), за винятком явних недоліків, на які вищі органи вже не можуть закрити очі, що залишає платнику податків право оскаржити податкове повідомлення -рішення вже в судовому порядку.

  • У деяких випадках вищі податкові органи якщо не повністю, то хоча б частково переглядають рішення нижчих інстанцій на користь платника податків.
  • На час адміністративного оскарження сума податкового зобов'язання, зазначена в оскаржуваній податковому повідомленні-рішенні, вважається не узгодженою.
  • Платник податків може надати свої усні та письмові заперечення, відсутні документи, брати участь у розгляді скарги (чого часто ніхто не робить, а даремно) тим самим посилити свою позицію для можливого подальшого судового оскарження.
  • Якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному та / або в судовому порядку, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального злочину щодо ухилення від сплати податків не може грунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.
  • Початок досудового розслідування стосовно платника податків або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду у межах процедури оскарження рішень контролюючих органів.

Позови про оскарження податкових повідомлень-рішень подаються в спеціалізовані - адміністративні суди (за місцезнаходженням платника податку), в силу певних правових колізій важливо не затягувати з їх подачею, не забувши при цьому сплатити держмито (судовий збір).

Хотілося б відзначити, що, незважаючи на широко поширену думку про те, що судитися з державою безперспективно, за моїми даними більше 70% справ за позовами до податкових органів вирішуються на користь платників податків, але це вже предмет іншої статті.

Резюмуючи, можна сказати, що своєчасне звернення за допомогою до грамотного адвоката, що спеціалізується на податкових питаннях, дозволить зберегти час бухгалтера, нерви директора і гроші власника.

Читайте також: "Юридичний захист медичного бізнесу"

Нормативні документи:

  1. Податковий кодекс України
  2. Наказ Міністерства фінансів від 20.08.2015 № 727 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745) «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами ».
  3. Наказ Міністерства фінансів від 21.10.2015 № 916 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062) «Про затвердження Порядку оформлення і подачі скарг платниками податків і їх розгляду контролюючими органами».