Слизовий гнійний цервіцит характеризується наявністю запального процесу в циліндричному шарі епітеліальних клітин і субепітеліального ушкодженнями в області шийки матки, а також ушкодженнями всіх ділянок циліндричного епітелію, розташованого ектопічні зовні від шийки матки.
Симптоми гнійного цервіциту
Наявність слизового гнійного цервіциту у жінки дозволяє запідозрити у партнера уретрит, який викликається аналогічними збудниками, але діагностується важче. Гнійний цервіцит відноситься до найбільш поширених захворювань, що передаються статевим шляхом, і служить найчастішою причиною запальних захворювань малого таза. Наявність же симптомів гнійного цервіциту у майбутніх мам часто призводить до порушення нормального перебігу вагітності та пологів.
Удосконалення методів діагностики захворювання та своєчасне лікування пацієнток допомагає зробити боротьбу з поширенням гнійного цервіциту більш результативною. Причиною розвитку патології, як правило, служить паличка трахоми або гонококи. Згідно з неофіційною статистикою, в одному випадку з трьох захворювання викликається уреаплазмами, при цьому патологія протікає з характерною симптоматикою, відмінною від цервицита, викликаного вірусом герпесу, трихомонадами і Сandida аlbicans. Цервіцит, що має вірусну природу, протікає з пошкодженням багатошарового плоского, а також циліндричного епітелію в області шийки матки.
При діагностиці проводиться дослідження містять слиз і гній виділень з каналу шийки матки за технологією, аналогічною дослідженню виділень з уретри у чоловіків. Також може проводитися визначення числа сегментоядерних лейкоцитів в мазках, досліджуватися характер виділень без видимої слизу з використанням фарбування по Папаніколау або по граму. Якщо у чоловіків немає помітних виділень з уретри, з використанням подібних способів ставиться і діагноз уретриту.
Наявність ектопії шийки матки робить її слизову набряку, зіткнення шийки з тампоном дозволяє судити про кровоточивості. Ектопія також вважається одним з ознак початку слизового і гнійного цервіциту, причиною якого може бути і хламідіоз. В цьому випадку в біоптаті відзначається інфільтрація епітеліальних клітин і строми найчастіше плазмоцитами, лімфоцитами, і гістіоцитами, центри яких мають характерні особливості.
Лікування гнійного цервіциту
Лікування гнійного цервіциту може бути успішно проведено при дотриманні декількох рекомендацій.
Важливо розуміти, що терапія захворювання не обходиться без призначення антибіотиків або сульфаніламідних препаратів, причому посів патогенної мікрофлори дозволяє підібрати максимально ефективний лікарський засіб.
Цервіцит, причиною якого вважається хламідіоз, вимагає призначення тетрацикліну або доксицикліну. При виявленні анаеробів пацієнткам рекомендують метронідазол в вагінальних супозиторіях. Якщо захворювання має вірусну природу, то, крім основного лікування, підбираються препарати для підвищення захисних сил організму. З числа додаткових лікарських засобів дезинфікуючого дії вибирають рослинні препарати на основі ромашки або календули, а також молочну кислоту.
Запущений гнійний цервіцит може стати причиною важких ускладнень.