Захворювання щитовидної залози у чоловіків мало чим відрізняються від подібних відхилень у жіночої половини людства. Проте, певні відмінності все ж спостерігаються, і на цьому варто загострити увагу.
Щитовидна залоза є частиною єдиної ендокринної системи і відповідає за вироблення йодовмісних гормонів, без яких нормальна робота людського організму просто не можлива. "Щитовидка" складається з двох частин, з'єднаних між собою, і знаходиться попереду гортані. Загальний обсяг часткою у чоловіків в нормі становить не більше двадцяти п'яти мілілітрів. Кожна частка, в свою чергу, підрозділяється на маленькі часточки, що складаються з фолікулів, які безпосередньо виробляють гормони тироксин і трийодтиронін. Ці секрети беруть участь у важливих процесах життєдіяльності організму: без них неможливий нормальний обмін речовин, терморегуляція, функціонування серцево-судинної та нервової систем, вони значно впливають на розвиток інтелекту і підвищення імунітету.
У чоловіків спостерігається чимало різних патологій щитовидної залози. Найбільш часто зустрічаються тиреотоксикоз, ендемічний зоб, хронічний аутоімунний тиреоїдит, гіпотиреоз, різні пухлини щитовидної залози (як злоякісні, так і доброякісні). Діагностикою та лікуванням даних захворювань займається лікар ендокринолог.
Гіпотиреоз у чоловіків: симптоми і лікування
Гіпотиреоз виникає внаслідок недостатньої вироблення гормонів щитовидною залозою. Причини зниження секреторної функції залози можуть бути самими різними - наприклад, це можливо при ураженні залози руйнівними сифилитическими або туберкульозними процесами, при різних запаленнях, в тому числі аутоімунному (хронічний аутоімунний тиреоїдит), в результаті часткового видалення залози хірургічним шляхом при онкологічних захворюваннях.
Основна симптоматика даного захворювання у чоловіків і жінок збігається практично повністю:
- З'являється загальна стомлюваність і слабкість організму, підвищена сонливість, спостерігається набір ваги, навіть на тлі зниження апетиту.
- Змінюється психологічний стан, спостерігається погіршення настрою аж до апатії і депресії. Мислення мляве, помітно погіршується пам'ять.
- Може спостерігатися набряклість обличчя, через набряк голосових зв'язок мова стає невиразною, уповільненою.
- Загальна температура тіла знижується, хворий мерзне, шкірні покриви сухі, в деяких випадках фіксується випадання волосся.
- Можливі больові відчуття в суглобах і в серцевому області, відзначається брадикардія (уповільнення частоти серцевих скорочень).
- Порушення в роботі шлунково-кишкового тракту виражаються у вигляді закрепів.
- У чоловіків з'являється еректильна дисфункція.
Лікування зводиться до введення в організм гормонів щитовидної залози. Профілактики, в принципі не існує, але необхідно регулярно обстежуватися у ендокринолога, в профілактичних цілях, для своєчасного виявлення захворювання.
Хронічний аутоімунний тиреоїдит у чоловіків: симптоми і лікування
Хоча дане захворювання лікарі вважають за краще відносити до спадкових хвороб, його розвиток можливий лише в разі збою в імунній системі людини. Симптоматика повністю збігається з описаними вище проявами гіпотиреозу, але розвиненими сильніше.
Лікування грунтується на гормонозаместительной терапії, протизапальних заходах і придушенні аутоіммунних реакцій.
Профілактичні заходи спрямовані, в першу чергу, на запобігання появи вузлів і кіст в щитовидній залозі. Основним завданням є контроль рівня гормонів "щитовидки" і своєчасне усунення аутоімунного запалення.
Тиреотоксикоз (Гипертиреоз) у чоловіків: симптоми і лікування
Гіпертиреоз - характеризується надмірним рівнем гормонів, що виробляються щитовидною залозою.
Загальні симптоми у чоловіків і жінок проявляються у вигляді екзофтальму (витрішкуватість), підвищеної пітливості, зниження маси тіла, незважаючи на підвищений апетит, тахікардії (підвищеною частотою серцевих скорочень), можливі напади миготливої аритмії. Крім цього:
- спостерігається м'язова слабкість, часом атрофія м'язів, розкоординація рухів;
- нервова система перебуває в перевозбужденном стані, відзначається метушливість, балакучість, тремор рук;
- волосся стає ламким і сухими, висока ймовірність передчасного облисіння;
- можливі запори;
- у випадку з чоловіками страждає статева система, сильно знижується статевий потяг і порушується еректильна функція;
- підвищується ступінь ризику виникнення інфаркту міокарда;
- спостерігається потовщення тильної сторони стоп і передніх поверхонь гомілок, відзначається патологічна ламкість кісток на тлі остеопорозу.
Зверніть увагу! Слід зазначити, що у чоловіків протягом тиреотоксикозу тяжче і тривалий, ніж у жінок.
Лікування медикаментозними методами полягає в призначенні лікарських препаратів, що пригнічують секреторну функцію щитовидної залози. Можливе застосування радіоактивного йоду, під дією якого відбувається відмирання живих клітин. В особливо важких випадках вдаються до хірургічних методів лікування, видаляючи частину щитовидної залози. При будь-яких способах лікування необхідний найсуворіший контроль з боку лікаря-ендокринолога, оскільки при неправильному лікуванні гіпертиреоз може перерости в гіпотиреоз.
Основна профілактика полягає в здоровому способі життя, відмову від алкоголю і куріння, регулярних профілактичних оглядах ендокринологом. Так само рекомендується уникати стресів, перевтоми і значних фізичних навантажень.
Ендемічний зоб у чоловіків: симптоми і лікування
Ендемічний зоб - патологічне розростання щитовидної залози, пов'язане з нестачею йоду в людському організмі, що надходить ззовні з водою і їжею.
Найяскравішим симптомом даної патології є збільшення обсягу щитовидної залози (для чоловіків нормальним об'ємом вважається двадцять п'ять мілілітрів). При тому, що промацує залози не відзначається хворобливість, тканини досить еластичні, однорідні, але в особливо важких випадках можуть прощупується вузлики і ущільнення. Загальний стан характеризується головним болем, слабкістю, утрудненням дихання і ковтання, почуттям здавлення шиї (особливо лежачи на спині), нападами кашлю. При значному збільшенні залози можливо здавлювання трахеї, аж до задухи.
Якщо щитовидна залоза гіпертрофована незначно, то лікування проводиться препаратами йоду (йодомарін) і йодовмісних дієтою. Але коли розміри зоба набувають критичних масштабів, то без допомоги хірургів обійтися не вдасться.
До найбільш насиченим йодом продуктів відносяться фейхоа, морська капуста (ламінарія), різні морепродукти, йодована сіль, волоський горіх. Для нормального функціонування організму дорослої людини досить від ста до двохсот мікрограм йоду на добу. При правильно складеному раціоні харчування забезпечити цю потребу не так вже й складно.
Онкологічні захворювання щитовидної залози
До онкологічних хвороб щитовидної залози відносяться кісти, різні пухлини і рак. Зазвичай у чоловічої половини людства онкологія "щитовидки" протікає без виражених симптомів. Діагностика проводиться шляхом ультразвукового дослідження або магнітно-резонансної томографії та інших специфічних методів дослідження.
Лікування пухлин проводить лікар-онколог. Призначається хіміо- і радіотерапія, в пізніх стадіях рекомендується хірургічне втручання.
Профілактика онкологічних захворювань щитовидної залози включає в себе підтримку нормального кількості йоду в організмі і виявлення онкології на ранніх стадіях.
У чоловіків хвороби щитовидної залози трапляються набагато рідше, ніж у жінок, але тяжкість перебігу зазвичай не залежить від статі хворого. Тільки гіпертиреоз переноситься чоловіками набагато гірше. І з огляду на загальну чоловічу нелюбов до відвідування лікарів, хвороби щитовидної залози виявляються у них в більш запущених стадіях.
Циганкова Яна Олександрівна, медичний оглядач, терапевт вищої кваліфікаційної категорії