Гостра ревматична лихоманка з'являється в якості ускладнення фарингіту або тонзиліту, якщо вони були викликані бета - гемолітичним стрептококом А. Після гострої ревматичної лихоманки можливий розвиток хронічної ревматичної хвороби серця. На сьогоднішній день гостра ревматична лихоманка є актуальною проблемою медицини, так як захворюваність і смертність від даної патології за останні десятиліття збільшилася. У світі хворіють близько 15 млн людей, переважно діти у віці від 5 до 14 років. Які клінічні прояви гострої ревматичної лихоманки?
Причини і теорії розвитку гострої ревматичної лихоманки
Гостра ревматична лихоманка є соціально залежним захворюванням. Бідність, недостатнє харчування, поєднане проживання і недостатня уважність докторів при інфекційних захворюваннях горла підвищують ймовірність розвитку гострої ревматичної лихоманки.
Етіологічним фактором розвитку гострої ревматичної лихоманки є перенесена інфекція горла, спровокована бета - гемолітичним стрептококом.
Сьогодні тривають дослідження, в яких визначається роль стрептококів інших груп (С і G), але поки основна роль належить стрептококом групи А.
Існує 3 теорії розвитку гострої ревматичної лихоманки:
- інфекційна теорія.
- Теорія, яка стверджує, що гостра ревматична лихоманка розвивається в результаті дії токсинів стрептокока.
- В результаті взаємодії антигенів стрептокока, які мають молекулярну схожість з антигенами тканин організму, на тлі змін імунної відповіді хазяїна формуються аутоімунні реакції. Дана теорія має найбільш вагомі підтвердження.
Клінічні прояви і симптоми гострої ревматичної лихоманки
Кардит - є єдиним і найбільш важливим прогностичним фактором гострої ревматичної лихоманки, оскільки саме пошкодження тканин серця призводить до незворотних органічних порушень і визначає подальшу тактику ведення хворого.
Про наявність кардита свідчить голосистолічний шум при аускультації верхівки серця, шум тертя перикарда або безпричинне збільшення серця з симптомами серцевої недостатності.
При першій атаці ревматичної лихоманки виявлення серцевої недостатності досить для встановлення діагнозу активного ревматичного кардиту.
Ревматична хорея характеризується емоційною нестабільністю, слабкістю м'язів і порушенням координації рухів з появою насильницьких спастичних рухів. Прояви посилюються під час стресових ситуацій і зникають під час сну. Хорея розвивається при гострої ревматичної лихоманці через місяць після перенесеної інфекції горла. Хорея супроводжується змінами почерку і дрібної моторики. Усвідомлені рухи виконуються з працею через насильницьких рухів і гримас.
Які прояви гострої ревматичної лихоманки на шкірі?
Артрит є одним з найбільш частих проявів гострої ревматичної лихоманки, зустрічається у 75% хворих. Прояви ураження суглобів при ревматичної лихоманці можуть коливатися від артралгії до важкого артриту. Типовий артрит проявляється мігруючих поліартритом великих суглобів. Уражені суглоби на дотик гарячі, мають рожеве забарвлення і припухлість, хворобливі при торканні.
Підшкірні ревматичні вузлики є рідкісним проявом гострої ревматичної лихоманки. Це безболісні рухливі підшкірні вузлики над суглобами, які в діаметрі досягають 2 см. Вони також можуть розташовуватися над хребцями, в ахіллове сухожилля, під шкірою голови. Вузлики самостійно зникають протягом 1-2 тижнів.
Кільцеподібна еритема - це специфічна для гострої ревматичної лихоманки висип у вигляді червоної еритеми або папул на тулубі або кінцівках, які мають просвітлення в центрі, зникають при натисканні, не супроводжуються болем або сверблячкою. Прийом протизапальних препаратів не впливає на зникнення еритеми.
Як діагностувати гостру ревматичну лихоманку?
Для підтвердження діагнозу гострої ревматичної лихоманки проводяться лабораторні дослідження крові, в яких виявляється підвищення гострофазових показників запалення. Діагностичним критерієм є підвищення температури до 380З і більше, яке зберігається протягом декількох тижнів. На ЕКГ визначається подовження інтервалу RR.
Своєчасне виявлення бета- гемолітичного стрептококу групи А зможе запобігти розвитку гострої ревматичної лихоманки. Для цього при запальних захворюваннях горла у ослаблених людей доцільно проводити взяття мазка з ротоглотки.