Пацієнтки оксамитового віку про що треба поговорити на прийомі у гінеколога

Сучасна жінка зазвичай досить добре обізнана, що в міру наближення до віку "добре за сорок" в її організмі наступають певні незворотні зміни, які надають сильний вплив на якість її життя, але це привід не стільки засмучуватися, скільки відправитися за порадою до лікаря-гінеколога. Завдяки засобам масової інформації багато пацієнток чимало чули про замісної гормональної терапії і про те, що з її допомогою цілком реально полегшити неприємні симптоми наближається клімаксу, проте мають з цього приводу багато сумнівів і побоювань.

Про те, які саме сумніви найчастіше турбують жінок в період пременопаузи і як правильно вибрати для пацієнтки терапію, яка поліпшить якість її життя в цей непростий період, розповіла Наталія Миколаївна Лелюх.

Наталія Миколаївна Лелюх, акушер-гінеколог клініки "Оберіг"

Чи часто пацієнтки приходять на прийом з припущенням, що у них клімакс, і потрібно приймати якісь заходи?

У моїй практиці є два види звернень: перший - по паспорту, другий - за скаргами. До першої категорії відносяться жінки, у яких все добре, скарг немає ніяких, але вони хочуть "попередити" і "озброїтися" до настання "оксамитового віку". У цьому випадку доводиться більше працювати психологом і фізіотерапевтом. Хоча, при наявності певних чинників для патологічного перебігу менопаузи, вже може бути проведена медикаментозна корекція, якщо пацієнтка цього хоче. Друга група жінок - це ті, хто приходять зі скаргами. Тут вже починається традиційна лікарська робота: вислухати скарги, зрозуміти, звідки вони беруться, і спробувати з ними впоратися, знову ж тільки за згодою і за участю жінки.

На підставі яких скарг пацієнтки можна припустити, що вона дійсно наблизилася до клімактеричного періоду?

Перш за все, змінюється ритм і характер менструацій. Найчастіше ми маємо справу з "пропуском" циклів і більш мізерними виділеннями. Також лідерство по дебютним проявам клімаксу утримують судинні симптоми: приливи, підвищена пітливість, запаморочення. І ті, і інші прояви пов'язані з гормональною перебудовою в організмі жінки. Потрібно пам'ятати, що вони приходять поступово і в нормі не повинні змінювати якість життя жінки в цілому.

Обізнані чи зазвичай пацієнтки про ЗГТ і в якому обсязі? Про які особливості цього виду терапії ім обов'язково потрібно розповісти на прийомі?

Завдяки доступу до інформації в інтернеті пацієнтки можуть знати про препарати більше лікаря. Це непогано, оскільки їм належить приймати це препарати, їм, можливо, доведеться боротися з побічними ефектами і страждати від алергії. Лікар зобов'язаний на прийомі розповісти про дію препарату, точно виключити наявність у даній конкретній жінки протипоказань для його прийому. 

Також, обов'язково, доктор повинен проінформувати пацієнтку про всі можливі побічні ефекти прийому вибраного препарату і точно вказати, в яких випадках їй необхідно звернутися до лікаря.

Які проблеми здоров'я жінки здатна вирішити ЗГТ?

ЗГТ вміє прибирати припливи і нормалізувати тиск, при ранньому призначенні цей вид терапії здатний відсунути час ймовірного ризику розвитку інфарктів, нормалізують цикл і обмінні процеси на слизових. 

Пацієнтку треба попередити, що ЗГТ не покращує пам'ять і не запобігає старінню.

Які види ЗГТ зазвичай призначають в Україні і в інших країнах?

А особливої ​​різниці між Україною та закордоном немає. Спектр лікарських засобів приблизно однаковий. Це комбіновані препарати, це монопрепарати, а також трансдермальні пластирі, ін'єкції, креми та мазі. Підбір кошти ведеться індивідуально в залежності від анамнезу (попереднє життя) пацієнтки і бажаного ефекту.

Для яких пацієнток ЗГТ призначати не можна? 

Це пацієнтки з онкологічними захворюваннями статевої сфери, після радикальної терапії яких не минуло 5 років і якщо рак має гормональну залежність. Це рак молочної залози, це цукровий діабет, а також багаторічна куріння і некомпенсовані захворювання печінки, нирок і серцево-судинної системи. Це венозні тромбози різного генезу і тромбофлебіти.

Чи можливі ускладнення від ЗГТ і як з ними впоратися?

Звичайно, ускладнення можливі. Пацієнтка повинна знати, що якщо щось пішло "не так", потрібно бігти до лікаря, який їй призначав препарат, і вирішувати виниклі неприємності.