Наскільки важлива зовнішня привабливість

Вважається, що перед гарними людьми відкриті всі двері - їм набагато простіше знайти гідну роботу, обзавестися безліччю друзів, відшукати другу половинку. Однак найчастіше однією зовнішньою привабливістю неможливо прив'язати до себе людину, адже багатий внутрішній зазвичай володіє більш потужним притягальним ефектом, ніж миле личко. Але чому ж тоді люди зациклюються саме на зовнішності і намагаються формувати своє оточення з гарненьких особистостей, а коли дізнаються красивого, але порожнього людини ближче розчаровуються в ньому і втрачають інтерес до цієї персони?

Краса є багатогранним поняттям, яке включає в себе фізичну привабливість, духовну зрілість, інтелектуальний рівень, естетичну оцінку побуту, психологічну гармонію особистості. Неодмінно на сприйняття нами краси впливає історичний час, мода, моральні та естетичні тенденції часу. Адже недарма в кожну епоху існували свої еталони краси. Але, не дивлячись на це, кожен прагне бути красивим.

Навіщо нам це? Існує думка, що красиві люди більш щасливі, упевнені в собі, більш товариські. І, звичайно ж, нам хочеться бути такими. Нам хочеться мати успіх у протилежної статі (адже біологічна роль зовнішньої привабливості - продовження здорового роду), нам хочеться бути соціально успішними адже зовні приємну людину підкріпленого знаннями охочіше беруть на роботу), нам хочеться мати побільше друзів (адже спілкуючись з гарними, ми стаємо і самі красивіше). І ось в бажанні цим володіти, багато підганяють себе під диктуються рамки сучасної краси, і в основному це тільки лише зовнішній аспект. Але ось парадокс! Часто красиві жінки навпаки відштовхують від себе чоловіків (адже чоловіки бояться отримати відмову) і довго залишаються самотніми. Красивих людей приймають на роботу, але вимагають від них значно більше, ніж від людини з "звичайної" зовнішністю. Часто повних жінок беруть в дружини, а струнких блондинок залишають в коханок. Адже для здорового потомства потрібні міцні стегна, розвинена груди і вміння жертвувати собою.

Так чому ж зовнішня краса не завжди приносить нам полегшення і щастя в житті?

А тому, що краса починається з себе. Якщо людина приймає себе, розуміє свої потреби і почуття, він ставати впевненим в собі, знають, чого він дійсно хоче, зникає напруга і тривожність. Такій людині легше спілкуватися з іншими, легше будувати взаємини. Коли на душі добре, коли Ви в гармонії з собою, тоді будь-які зовнішні недоліки зовсім не помітні, а видно лише внутрішнє сяйво, яке так притягує інших і яким так хочеться мати.