Зміст статті:
- Статистика летальності інфаркту міокарда
- Причини інфаркту міокарда
- Перші ознаки інфаркту у чоловіків і жінок
- Основні симптоми інфаркту міокарда
- Наслідки інфаркту міокарда
- Діагностики інфаркту міокарда
- Перша допомога при інфаркті
- Відновлення та реабілітація після інфаркту
- профілактика інфаркту
Інфаркт міокарда - що це таке?
Інфаркт міокарда - це осередок ішемічного некрозу серцевого м'яза, який формується через гострого порушення коронарного кровообігу. Такий стан несе пряму загрозу життю, тому вимагає екстреної госпіталізації людини в реанімаційну палату кардіологічного відділення. Якщо своєчасна допомога не надана, то патологічний процес найчастіше завершується летальним результатом.
Вперше термін був введений в 1896 році R. Marie, а клінічна картина захворювання була описана в 1892 році В. М. кернингом.
Статистика вказує на те, що інфаркт у віці від 40 до 60 років трапляється у чоловіків в 3-5 разів частіше, ніж у жінок, і обумовлюється наявним атеросклерозом. Починаючи від 55 і до 60 років, він реєструється в осіб обох статей приблизно з однаковою частотою. У жінок молодого і середнього віку гострий інфаркт розвивається рідше в порівнянні з чоловіками, фахівці пов'язують це з тим, що жіночі статеві гормони затримують розвиток атеросклерозу. Після завершення клімаксу рівень естрогену в жіночому організмі різко знижується і інфаркт у них трапляється навіть частіше, ніж у чоловіків. Крім того, наслідки для жінок від перенесеного гострого інфаркту більш глобальні і частіше призводять до загибелі.
Від цієї серцево-судинної патології в основному страждає населення, яке проживає в індустріально розвинених країнах, у великих містах.
Якщо кровообіг міокарда залишається порушеним більш ніж 20 хвилин поспіль, то це призводить до формування необоротних змін в серцевому м'язі, а також до вираженого розладу функціонування серця. Частина м'язових клітин піддається некрозу, замінюючись волокнами сполучної тканини. В результаті у людини, який переніс інфаркт, формується постінфарктний рубець на серці. Природно, що це негативним чином позначиться на подальшій роботі органу.
Статистика летальності інфаркту міокарда
Летальний результат від інфаркту міокарда реєструється в 30-35% випадків. Причому від 15 до 20% всіх раптових смертей припадає саме на цю патологію. Статистика вказує на те, що тільки в Сполучених Штатах Америки від інфаркту щодня гине 140 осіб.
Є також дані про те, що з числа всіх смертей інфаркту 52% припадає на жінок, а 48% - на чоловіків.
На догоспітальному етапі летальний результат наступає приблизно в 20% випадків, ще 15% хворих гине в лікарні. Максимальний рівень смертності пацієнтів реєструється в перші дві доби, тому так важливо провести грамотні лікувальні дії саме в цей короткий період. Експериментальним шляхом було підтверджено, що якщо перфузия відновлюється за 4-6 годин від початку патологічного процесу, то розміри рубця виходять не такими великими, побутовій та іншій загальна скоротність лівого шлуночка значно поліпшується, ризик розвитку постінфарктних ускладнень зменшується. Особливо добре позначається на стані пацієнтів відновлення перфузії протягом перших 60-120 хвилин від початку гострого інфаркту.
Причини інфаркту міокарда
Етіологія цього захворювання може бути найрізноманітнішою, проте в 95% випадків інфаркт міокарда є наслідком тромботической оклюзії артерій, які зазнали атеросклеротичних змін. В цьому випадку інфаркт є особливої гостроти ішемії серця. Утворенню тромбів сприяє висока в'язкість крові у хворих ішемією.
У всіх інших випадках інфаркт стає ускладненням інших хвороб і патологій, серед яких:
Пороки розвитку коронарних артерій;
Закупорка артерій уривками пристінкового тромбу, тромбом з пристінкового клапана, частинами пухлини, вегетациями;
Будь-яке запалення судин, що відповідають за харчування серцевого м'яза - звуження артерій, їх розрив, хвороба Бюргера, аневризма аорти, порушення у функціонуванні судинного ендотелію;
ДВС-синдром, що супроводжується утворенням тромбу в коронарній артерії. Спровокувати ДВС-синдром здатні такі фактори, як зменшення об'єму циркулюючої крові, інфекції, отруєння організму, злоякісні пухлини, тромбоцитоз, хронічний лейкоз та ін .;
Пухлина серця. Інфаркт трапляється через її некрозу, або через закупорку коронарної артерії частинами зростаючого новоутворення;
Внесердечние пухлини призводять до інфаркту при їх проростанні і метастазуванні в артерії;
Спровокувати інфаркт може призвести до ураження електричним струмом, механічна травма, а також пошкодження артерій і серця при проведенні кардіологічних хірургічних втручань;
Інфаркт може розвинутися на тлі спазму вінцевих артерій через вживання наркотичних речовин (амфетаміну, кокаїну);
Гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, ожиріння, зловживання алкоголем, куріння, нервове і фізичне перенапруження - всі ці фактори при наявності ішемії серця здатні стати причиною інфаркту.
Перші ознаки інфаркту у чоловіків і жінок
Початкові прояви інфаркту у чоловіків і жінок трохи відрізняються. Встановлено, що його симптоми у жінок більш розмиті. Лише 43% хворих відзначають раптовий розвиток патології, у всіх інших випадках їй передує різний по довжині період нестабільної стенокардії з болями в стані спокою.
Перші ознаки інфаркту у жінок можуть нагадувати грип або виражене перевтома. У зв'язку з цим лікарі часто недооцінюють тяжкість стану пацієнтки і рекомендують їй домашнє лікування з дотриманням постільного режиму. При цьому 95% жінок, які перенеси інфаркт, вказували на те, що проблеми зі здоров'ям у них маніфестували задовго до кризи.
В середньому передінфарктному період становить місяць, в цей час спостерігаються такі симптоми:
Підвищену стомлюваність помічали до 70,7% жінок. Характерно, що втома не проходить після нічного відпочинку. Хворі відчувають себе розбитими і змученими, їм не вистачає сил для виконання повсякденних справ. Згодом стан не поліпшується і переходить в постійну слабкість;
Проблеми зі сном (до 47,8%). Жінки насилу засинають, часто прокидаються по ночах;
Утруднене дихання. Навіть при незначному навантаженні у хворої розвивається задишка. Після відпочинку дихання нормалізується;
Болі і дискомфортні відчуття в грудній клітці (29,7%), які нагадують болю, що виникають при розтягуванні м'язів грудини. Можлива іррадіація болів в плече, у верхню щелепу, в руку, в шию. Іноді кінцівки німіють, в них виникає поколювання;
Ймовірно розвиток головного болю, порушень з боку органів зору;
Характерні зміни настрою, безпричинне занепокоєння;
Травлення порушується, виникає печія, нудота, іноді блювота;
Шкірні покриви блідіше, ніж зазвичай, часто виникає холодний піт.
Ця статистика перших ознак інфаркту у жінок приведена авторами статті, опублікованій в журналі Circulation за 2003 рік. В опитуванні взяли участь 515 жінок, які вже перенесли інфаркт. Вони вказують на те, що перші його ознаки є проходять: то виникають, то знову зникають. Жінки помічають їх, але звертатися до лікаря не поспішають через почуття сорому і страху. Вони порівнюють свої статки з застудою або грипом, при якому теж спостерігається підвищена стомлюваність, розбитість, слабкість.
Що стосується чоловіків, то у них першою ознакою інфаркту є біль в грудній клітці. Вони вказують на те, що ранні ознаки у них були відсутні. Звичайно, насправді це не так. Організм завжди подає певні сигнали, що з ним щось не в порядку, проте чоловіки їх просто ігнорують. Під час самого інфаркту 43% жінки болів не відчували зовсім, в той час ця патологія протікає безболісно лише у 10% чоловіків. На проблеми з диханням вказували 57% опитаних жінок.
Основні симптоми інфаркту міокарда
Основні симптоми інфаркту міокарда залежать від того, типово або атиповий він протікає.
Для типового випадку характерна наступна клінічна картина:
Перший період інфаркту носить назву "найгостріший". Для нього характерні надзвичайно інтенсивні болі, які локалізуються переважно в грудній клітці. Вони можуть віддавати в шию, в зуби, в ліве плече або ключицю, в область між лопатками, в вухо;
Болі мають різний характер. Можуть бути давлять, розпираючий, гострими. Чим більша площа міокарда виявляється ураженої, тим сильніше біль;
Напади болю мають хвилеподібний характер, стаючи то сильніше, то слабше. Тривалість нападу різна - від півгодини до декількох годин або навіть діб. Вторинний прийом Нітрогліцерину некупируются болю;
Хворий відчуває сильне почуття страху, може бути надмірно збудженим. Іноді напади болю, навпаки, супроводжуються апатією, слабкістю і задишкою;
Шкірні покриви бліднуть, виступає холодний липкий піт;
Артеріальний тиск під час нападу підвищується, а потім або помірно, або різко падає. Паралельно у хворого з'являється тахікардія і аритмія;
Поступове згасання болю характеризує завершення гострого періоду інфаркту і початок гострого періоду. В цей час болі можуть зберігатися лише за умови того, що у пацієнта розвивається перикардит або околоінфарктная зона піддається вираженій ішемії;
У хворого підвищується температура тіла, що відбувається через запуск процесів некрозу і перифокального запалення. Тривати лихоманка може до 10 днів і більше. Чим більше площа поразки, тим вище буде температура тіла, і тим довше вона буде триматися. Паралельно будуть наростати симптоми серцевої недостатності і артеріальної гіпотензії;
Якщо пацієнт виживає в гострий період інфаркту, то потім слід підгострий період з нормалізацією температури тіла, з ліквідацією болю і з поліпшенням загального самопочуття. Симптоми серцевої недостатності йдуть.
У постінфарктний періоді всі показники здоров'я пацієнта приходять в відносну норму.
Варто враховувати той факт, що симптоми інфаркту у чоловіків найчастіше чіткі. Для чоловічої статі характерно класичне розвиток інфаркту. Переважаючим симптомом є біль у грудях. У жінок інфаркт в переважній більшості випадків протікає розмито. Симптоми схожі на прояви грипу, або на сильну перевтому.
Скінчено, в найгостріший період інфаркту жінки відчувають біль в грудях, але зазвичай вони мають не таку високу інтенсивність, як у чоловіків. Біль розливається по всій грудині, що не локалізуючись в області серця. Характерно запаморочення, холодний піт, нудота, утруднене дихання.
Як вже було сказано, інфаркт може протікати атипово. Вище були описані симптоми ангіального інфаркту, які є типовими і спостерігаються в 70-90% випадків.
Проте, не виключені інші варіанти патогенезу, серед яких:
Астматичний варіант розвитку нападу. Під час його початку на перший план виходить задишка і ядуха, частішає серцебиття. Біль або відсутній зовсім, або виражена слабо. Частота народження астматичного варіанту інфаркту - 10%. Характерно такий перебіг або для людей похилого віку, або для тих пацієнтів, які переносять повторний напад;
Гастралгический варіант розвитку нападу. Болі локалізуються вгорі живота, супроводжуються гикавкою, відрижкою, нудотою, повторюваної блювотою. Характерно здуття живота, іноді може розвинутися діарея. Болі віддають в спину, в лопатки. Частота народження гастралгическая варіанти інфаркту - 5%. Такий перебіг нападу спостерігається у пацієнтів з нижнім інфарктом міокарда;
Аритмический варіант розвитку нападу. На перший план в даному випадку виходить порушення серцебиття. Болі невиражені, людина, як правило, не звертає на них уваги. Під час нападу спостерігається слабкість, частина хворих відчувають задишку. Частота народження арітміческого варіанти інфаркту варіюється в межах від 1 до 5%;
Цереброваскулярний варіант розвитку нападу. Хворий дезорієнтований в просторі, відчуває запаморочення, може втратити свідомість, іноді трапляється блювота. Неврологічна симптоматика часто змащує клінічну картину інфаркту, і визначити його вдається лише за результатами ЕКГ. Частота народження цереброваскулярного варіанти розвитку нападу варіюється в межах від 5 до 10% і збільшується з віком;
Малосимптомном варіант розвитку нападу. Часто перенесений інфаркт виявляється випадково під час проведення ЕКГ. При цьому опитування хворих показує, що практично 90% з них відзначали у себе незрозумілу слабкість, погіршення самопочуття і настрою, болі в грудях, задишку. Але ці симптоми не змусили їх звернутися до лікаря. Частота народження малосимптомного варіанти розвитку нападу варіюється в межах 0,5-20%. Найчастіше такі напади трапляються у людей з цукровим діабетом.
Варто відзначити, що атиповий протікає лише найгостріший період інфаркту, всі наступні періоди характеризуються одноманітною клінічною картиною.
Наслідки інфаркту міокарда
Наслідки інфаркту міокарда часто можна виявити вже в перші кілька годин після його маніфестації. Вони значною мірою погіршують перебіг патології і негативно впливають на стан здоров'я хворого.
Протягом перших 3 діб найчастіше розвиваються різні аритмії: мерехтіння є найбільш грізним наслідком інфаркту, воно часто переходить в фібриляцію шлуночків і веде до летального результату. Встановлено, що порушення провідності серця і збої його ритму трапляються у 40% пацієнтів в пізній період. Що стосується раннього періоду, то порушення ритмів серця реєструються у 100% пацієнтів.
Лівошлуночкова серцева недостатність виражається в симптомах серцевої астми, в застійних хрипах, можливий розвиток набряку легенів. Найсерйознішим наслідком левожелудочковойнедостатності є кардіогенний шок, який найчастіше веде до загибелі людини. При цьому систолічний тиск падає нижче 80 мм рт. ст., людина втрачає свідомість, спостерігається тахікардія і ціаноз. Встановлено, що гостра серцева недостатність в ранній період розвивається у 50% хворих.
Якщо в зоні некрозу, викликаного інфарктом, відбувається розрив м'язових волокон, то це часто призводить до вилиття крові в порожнину перикарда. Це ускладнення носить назву "тампонада серця".
У 2-3% випадків у хворих відбувається закупорка тромбом легеневої артерії або великого кола кровообігу. Це найнебезпечніше ускладнення, яке найчастіше веде до раптової загибелі людини.
У 8% випадків можливий розвиток гострого психічного розладу.
Іноді у хворих формуються гострі виразки шлунка і кишечника. Це трапляється в 3-5% випадків.
Гостра аневризма серця. Якщо вона переходить в хронічну аневризму, то, швидше за все, у хворого виникне серцева недостатність. Хронічна серцева недостатність розвивається в 12-15% випадків.
Обширний інфаркт небезпечний розривом шлуночка через гострий припинення кровообігу. Особливо висока небезпека розриву шлуночка в перші 10 днів після нападу.
По завершенню гострої фази інфаркту у хворих часто відбувається відкладення фібрину на стінках ендокарда. Це в подальшому веде до утворення пристінкового тромбу. Його відірвалися частини можуть стати причиною емболії легеневих, мозкових, ниркових судин. Тромбоемболічні ускладнення реєструються в 5-7% випадків.
Пізніше ускладнення інфаркту - це постінфарктний синдром Дресслера. Він виражається в артралгіях, в плевриті, лихоманці, перикардиті і еозинофілії. Розвивається синдром в 1-3% випадків і пов'язаний з імунною відповіддю організму на формування зони некрозу.
Діагностики інфаркту міокарда
Діагностика інфаркту міокарда вибудовується на даних ЕКГ, на зборі анамнезу та вивчення показників активності ферментів сироватки крові:
Опитування пацієнта. Скарги хворого залежать від того, яка у нього форма інфаркту - типова або атипова, а також від того, наскільки велика зона ушкодження серцевого м'яза. Лікар зобов'язаний запідозрити інфаркт в тому випадку, коли у людини зберігаються загрудінні болю протягом півгодини і більше.
ЕКГ. На ЕКГ при інфаркті формується негативний Т-зубець, або Q-зубець, або патологічний комплекс QRS.
Аналіз крові. Залежно від часу після початку нападу в крові виявляють підвищення чотирьох показників:
Для перших 4-6 годин після того, як маніфестував больовий напад, в крові людини виявляється збільшена кількість міоглобіну, що відповідає за постачання кисню в клітини.
Через 8-10 годин від початку нападу в крові наполовину збільшується рівень креатинфосфокінази. У норму цей показник прийде лише через 48 годин. Якщо є 3 негативних результату на креатинфосфокиназа, то інфаркт виключають.
Через 24-48 годин від початку нападу для підтвердження інфаркту проводять тест на визначення ферменту лактатдегідрогенази, рівень якого підвищується саме в ці терміни. У норму цей показник прийде лише через 1-2 тижні.
Крім того, збільшується ШОЕ, рівень лейкоцитів, АсАТ і АлАТ в крові.
ЕхоКГ дозволяє визначити порушення скоротливості шлуночка, а також стоншення його стінки.
Коронографія виявляє тромботичну окклюзию коронарної артерії, зниження шлуночкової скоротливості. Крім того, це дослідження дає інформацію щодо можливості виконання ангіопластики або аортокоронарного шунтування.
Тропоніновим тест при інфаркті міокарда
Тропоніновим тест при інфаркті міокарда є високоспецифічний діагностичним методом, який дозволяє визначити збільшення кількості ізоформ миокардиального білка тропоніну в крові. Рівень тропоніну-1 і тропоніну-Т через 3-4 години після нападу значно зростає, що дозволяє з упевненістю говорити про інфаркт міокарда. Тропоніни будуть зберігатися в крові на високому рівні ще протягом двох тижнів. Тому навіть якщо людина в силу будь-яких причин не потрапив до медичного закладу, можливість визначити у нього перенесений інфаркт все одно залишається.
Сучасна медицина розглядає тропоніновим тест як невід'ємну частину діагностики інфаркту міокарда. Його безперечною перевагою є те факт, що він дозволяє визначити навіть невелике ушкодження м'язів міокарда.
Перша допомога при інфаркті
Перша допомога при інфаркті повинна бути надана моментально.
Важливо якомога швидше викликати швидку допомогу, а до її приїзду дотримуватися наступний алгоритм дій:
Хворий повинен прийняти положення сидячи. Для цього йому під узголів'я можна підкласти подушки;
Для забезпечення доступу повітря необхідно розстебнути комір сорочки, прибрати з шиї все перетягують її аксесуари (шарфи, краватки і т. Д.);
Під мову людині потрібно покласти таблетку Нітрогліцерину, або бризнути йому в рот одну дозу цього засобу, якщо воно є під рукою у вигляді спрею. Якщо Нітрогліцерин приймається вперше, то дозу потрібно знизити наполовину;
Повторювати прийом Нітрогліцерину потрібно кожні 5 хвилин. Максимальна кількість прийомів - 3 рази;
Крім Нітрогліцерину потерпілому можна дати половину таблетки Аспірину і Плавикс;
Якщо швидка допомога затримується, то можна зробити хворому ін'єкцію Анальгіну або баралгіну, що дозволить знизити болю.
Це все дії, які може виконати людина без медичної освіти, щоб допомогти хворому з інфарктом.
Відновлення та реабілітація після інфаркту
Реабілітація хворого після інфаркту є цілий комплекс заходів, які спрямовані на лікування захворювання, а також на профілактику його ускладнень. Грамотно вибудувана терапія дозволяє відновити фізичну активність людини, відкоригувати можливі психологічні порушення і повернути його до трудової діяльності.
Хворий повинен поступово відновлювати втрачену фізичну активність. У першу добу після інфаркту показаний суворий постільний режим з перебуванням пацієнта в палаті інтенсивної терапії. Лікарі зобов'язані здійснювати постійний контроль всіх життєво важливих показників. Якщо ускладнення інфаркту не розвиваються, то на другу добу хворому дозволяють сідати і підніматися в ліжку. В цей же час можна починати виконувати лікувальну гімнастику під строгим моніторингом пульсу і тиску.
На четверту добу пацієнта переводять в загальну палату, і він може починати користуватися загальним туалетом. Виписується хворий на 16-21 добу, перед цим йому проводять тест з дозованим фізичним навантаженням. Він дозволяє оцінити готовність організму до руху і припустити ризик розвитку ішемії міокарда та інших відстрочених в часі ускладнень. Якщо цей ризик високий, то терміни активізації пацієнта відсувають. Подальша реабілітація проводиться в санаторіях кардіологічної спрямованості.
Більшій частині людей, які перенесли інфаркт, потрібна допомога психолога або психіатра. Справа в тому, що порушення з боку психіки спостерігаються у 30% таких хворих. Ці порушення виражаються в схильності до депресій, безсонні і підвищеній тривожності. Від 1 до 5% пацієнтів переносять гострі психози. На розсуд лікаря таким хворим призначають антидепресанти, снодійні та седативні лікарські засоби.
В обов'язковому порядку пацієнта консультують перед випискою на предмет його можливого повернення до трудової діяльності, а також про те, якого режиму рухової активності йому слід дотримуватися.
Після виписки зі стаціонару хворі повинні дотримуватися певного режиму харчування, приймати лікарські препарати, займатися фізичними вправами.
Дієта. Важливо, щоб в стравах, які отримує хворий, було низький вміст холестерину і насичених жирів. Кожен день слід включати в меню свіжі овочі (найкраще зеленого кольору) і фрукти. М'ясо тварин краще замінити м'ясом птиці і риби, а вершкове масло і маргарин - оливковою олією.
Фізичні навантаження. Для людей в постінфарктному періоді створені спеціальні програми, які дозволяють дозувати фізичні навантаження, сприяють прискореної соціальної та психологічної адаптації. Початкові тренування повинні проходити під суворим контролем лікарів, згодом можна починати виконувати вправи вдома. У кожному разі обсяг навантажень визначається індивідуально після проходження пацієнтом тесту з дозованим фізичним навантаженням. Корисні заняття на тренажерах, на велосипедних доріжках, в басейні. Тренування повинні проводитися не рідше трьох разів на тиждень.
Прийом лікарських засобів
Всі люди, які перенесли інфаркт міокарда, повинні отримувати медикаментозну терапію.
Серед рекомендованих лікарських засобів:
Гіполіпідемічні препарати. Так, прийом симвастатину, аторвастатину, правастатину дозволяє знизити ризик другого інфаркту. Встановлено, що статини дозволяють зменшити кількість смертей від таких ускладнень інфаркту, як нестабільна стенокардія, кардіосклероз, стенокардія напруги;
Антиагреганти. Постійний прийом Аспірину дозволяє зменшити ризики розвитку серцево-судинних ускладнень на 25%. Заміною аспірину є такі препарати, як Клопідогрель, Тіклодіпін;
Наявність симптомів серцевої недостатності вимагає прийому інгібіторів АПФ. Хворому починають давати ці препарати ще в гострий період інфаркту, потім доза коригується;
Бета-адреноблокатори зменшують ризик раптової смерті після інфаркту на 32%, а також знижують загальну летальність на 23%. Це можуть бути такі препарати, як Тимолол, Метопролол, Бісопролол тощо.
профілактика інфаркту
Профілактика інфаркту зводиться до виконання наступних дій:
Щоденний моніторинг артеріального тиску;
Контроль рівня холестерину і цукру в крові;
Відсутність шкідливих звичок;
Правильно харчування з відмовою від смажених, жирних копчених і консервованих продуктів. Зменшення кількості споживаної солі;
Підвищення фізичної активності;
Уникнення стресових ситуацій;
Своєчасне і адекватне лікування всіх хвороб, пов'язаних з серцем і судинами.
Інфаркт міокарда є грізним захворюванням, але ведення здорового способу життя дозволяє значно знизити ризик його розвитку.