Початком відліку історії СНІДу вважається 1981 рік. Саме в цей час вперше було описано нетипове прояв імунодефіциту у гомосексуальних чоловіків. Запис зроблено в американському журналі "Щотижневий вісник захворюваності і смертності".
Вірус, що викликає СНІД, був вперше виділений через 2 роки в інституті Пастера у Франції. В цей же час був виявлений він в Національному інституті здоров'я в США. Нобелівську премію за відкриття вірусу, що викликає СНІД, отримали французи Франсуазе Барі-Сінуссі і Люк Монтаньє.
Зміст статті:
- Що таке СНІД?
- Як передається СНІД від людини до людини?
- Як не передається СНІД?
- Перші ознаки СНІДу у чоловіків і жінок
- стадії СНІДу
- діагностика
- лікування СНІДу
- профілактика
Що таке СНІД?
СНІД - це синдром набутого імунодефіциту. Це не захворювання, а синдром, що виявляється різноманітними захворюваннями, здатними привести до летального результату.
СНІД викликає вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Він відноситься до вірусів, які мають власне РНК, до роду Ретровірусів, сімейства лентивірусів. Учені розрізняють ВІЛ-1 і ВІЛ-2. До епідемії призводить саме ВІЛ-1, а ВІЛ-2 зустрічається рідко, найчастіше серед населення Західної Африки. Проникнувши в організм людини, вірус шукає клітинні рецептори CD4, прикріпляється до яких він проникає в клітину.
Усередині клітини РНК вірусу синтезує на собі ДНК, вона впроваджується в ядро господаря і існує з ним до тих пір, поки клітина не загине. Вірусна ДНК відтворює РНК для нових вірусів. Вони, в свою чергу, вражають нові клітини. Рецептори CD4 розташовуються в нервової та імунної тканини, тому саме ці системи вірус вражає в першу чергу.
ВІЛ-1 поширює тільки хвора людина. Є припущення, що цей вірус може вражати шимпанзе.
ВІЛ-2 крім людей може існувати в організмі деяких африканських мавп. У зовнішньому середовищі вірус швидко гине, він не терпить сухості і нагрівання. Практично всі антисептичні засоби призводять до його миттєвого знищення.
У зараженої людини вірус є в усіх рідинах, в тому числі, в сльозах, в молоці, спінальної рідині, слині та ін. Найбільше вірусів виявляється в крові, в вагінальному секреті і в спермі.
Як передається СНІД від людини до людини?
СНІД викликається ВІЛ, що вражає CD4-лімфоцити (клітини, що руйнують інфекційних агентів і збудників захворювань). Зі зниженням кількості CD4-лімфоцитів починається практично незворотній збій захисних систем організму і у хворої людини розвиваються інфекційні процеси і злоякісні пухлини. Більше десяти років може пройти з зараження ВІЛ до розвитку СНІДу. Розгорнута стадія СНІДу характеризується як невиліковна і призводить до летального результату.
У безлічі випадків зараження ВІЛ походить від інфікованої людини під час статевого контакту. Також інфікування може статися при годуванні груддю, при пологах або через кров. У інфікованої жінки вірус присутній в крові і вагінальних виділеннях. У зараженого чоловіки в крові і спермі. Передача інфекції можлива при всіх видах статевого контакту. Ризик її передачі істотно зростає при випадкових статевих зв'язках або наявності декількох статевих партнерів.
Зараження через кров може статися, якщо в організм здорової людини потрапить кров інфікованого. Така ймовірність існує при застосуванні погано простерилізованих шприців та медичних приладів, переливанні зараженої крові, використання медичних голок, якими користувався ВІЛ хворий. У наркоманів ризик інфікування таким шляхом особливо високий, оскільки вони нерідко користуються одним шприцом на кілька людей.
Крім того, інфікування може статися від матері до дитини. Це може статися під час годування грудьми, при пологах або внутрішньоутробно. Вагітним жінкам рекомендується здавати аналізи на ВІЛ. Через плаценту хвороба передається рідко. Імовірність того, що у хворої жінки народиться здорова дитина, становить 70-75%.
При звичайному спілкуванні з зараженими людьми ВІЛ не передається, тому не слід панічно боятися інфікування.
Групи ризику по зараженню СНІДом:
Наркомани, які використовують наркотики для внутрішньовенного введення.
Люди, практикуючі анальний секс. При цьому статева орієнтація людини значення не має.
Люди, яким переливають кров, або пересаджують органи.
Медичні працівники.
Повії і їх клієнти.
Як не передається СНІД?
Незважаючи на те, що біологічні рідини хворої людини містять вірусні частки, зараження наступними шляхами не відбувається:
При користуванні басейном або громадським туалетом.
При поцілунках, рукостискання або обіймах (природно, якщо у людей при рукостисканні і поцілунку не буде відкрита кровоточивих ран в місці контакту, але уявити подібне досить складно).
Повітряно крапельним шляхом.
При використанні побутових предметів.
Через продукти харчування.
При укусах різних сисних кров комах (наприклад, комарів).
При торканні дверної ручки.
При контакті з тваринами.
Були проведені численні дослідження, які дозволили встановити, що СНІД не передається через слину. Щоб сталося зараження, потрібно, щоб у кров або на пошкоджені слизові здорової людини потрапило не менше 2 л слинної рідини. У реальному житті це неможливо. Тому заразитися СНІДом під час поцілунку можна.
Відсутня небезпека інфікування при використанні загального посуду.
Це пояснюється такими факторами, як:
Два літри слини не може перебувати ні на одній страві і ні на одному посуді.
Якщо стільки слини десь все ж зібралося, потрапити в організм людини вона не може.
Навіть за умови, що на посуді міститься слина з кров'ю (коли у хворого є пародонтоз або стоматит) і її проковтне здорова людина, він все одно не заразитися. На повітрі вірус гине дуже швидко.
Якщо рідина, в якій містяться вірус висохла, то вона не представляє небезпеки в плані інфікування. На повітрі віруси, що викликають СНІД дуже швидко гинуть.
Так як збудники СНІДу не здатні існувати у зовнішньому середовищі, зараження не відбувається ні при розмові, ні при совестном вживанні їжі, ні при використанні рушників. Зараження не трапляється при використанні громадських туалетів, душових кабін або інших предметів побуту.
Інфікування не відбувається при рукостисканні. Шкіра добре захищає людину від вірусів. Інфекція може передатися лише в тому випадку, якщо у людей на руках є рани, що кровоточать, які стикаються один з одним.
Комарі та інші кровоссальні комахи не є розповсюджувачами СНІДу. Органи, за допомогою яких вони харчуються, влаштовані таким чином, що кров попереднього господаря не здатна передатися наступної жертви. Науці невідомо жодного випадку передачі СНІДу комахами.
Неможливо захворіти на СНІД при контакті зі свійськими та дикими тваринами. Вірус в їх організмі існувати не може.
Можна без побоювань відвідувати басейни, сауни і лазні. По воді СНІД не поширюється.
Перші ознаки СНІДу у чоловіків і жінок
Абсолютно безсимптомний початок перебігу ВІЛ інфекції характерно для більшості випадків. Період розвитку в організмі ВІЛ може залежати від різноманітних факторів, наприклад, від загального стану здоров'я інфікованої людини. У багатьох хворих після зараження ніякі симптоми не проявляються, а у деяких людей через кілька днів або тижнів виникають нагадують гріппсімптоми. Це може бути збільшення лімфатичних вузлів на шиї, надмірна втомлюваність, підвищена температура.
Найчастіше через кілька тижнів ці симптоми проходять самі. Поки хворий зверне увагу на будь-які зміни в самопочутті, може пройти багато часу (навіть кілька років), але під час цього періоду він здатний заразити свого партнера. При послабленні імунної системи у інфікованої людини можуть проявитися певні симптоми:
Часте потовиділення і лихоманка.
Зниження ваги.
втрата енергії.
Короткочасна втрата пам'яті.
Лущення шкіри і постійна шкірний висип.
Герпетичні висипання в районі анального отвору, геніталій або рота.
Хронічні грибкові інфекції.
До поширених симптомів СНІДу відносяться:
Відсутність координації та конвульсії.
завзятий понос.
Хворобливе або утруднене ковтання.
Задишка і кашель.
Психічні симптоми, наприклад забудькуватість і замішання.
Блювота, шлункові спазми, нудота.
Сильні головні болі.
жар.
Крайня втома і втрата ваги.
втрата зору.
стадії СНІДу
Інкубаційна стадія
Інкубаційний період триває від 21 дня до 3 місяців. Іноді ця стадія розтягується на рік. У цей період вірус впроваджується в клітини організму і швидко розмножується. Будь-які симптоми хвороби відсутні. Імунітет на інфекцію не реагує.
Стадія первинних проявів
У цей період вірус продовжує швидко розмножуватися. Організм починає відповідати на інфекцію. Ця фаза триває 3 місяці (усереднені значення).
Є три варіанти розвитку подій:
безсимптомний перебіг. При цьому будь-які ознаки захворювання відсутні, але при проведенні аналізу крові можна виявити антитіла до ВІЛ.
гостра стадія. У людини виникають перші симптоми хвороби. Це виражається в підвищенні температури тіла на тлі, здавалося б, загального здоров'я. Значення на градуснику досягає субфебрильних показників. Людина буде швидше втомлюватися, у нього посилюється пітливість, на шкірі може з'являтися висип. Лімфатичні вузли збільшуються в розмірах. Найчастіше це стосується задньо-шийних, ліктьових і пахвових сплетінь. У частини хворих розвивається ангіна, розріджується стілець, можуть збільшуватися в розмірах селезінка та печінка. В аналізі крові помітно зниження рівня лейкоцитів і лімфоцитів, спостерігається тромбоцитопенія. Тривалість цього періоду становить від 14 днів до 1,5 місяців. Після цього хвороба переходить в приховану стадію.
гостра ВІЛ-інфекція з розвитком вторинних захворювань. Іноді в цей період захисні сили організму сильно падають, тому у хворого розвиваються ВІЛ-асоційовані хвороби, наприклад, герпес, пневмонія, грибкові ураження тощо.
латентна стадія
Симптоми гострої стадії залишаються позаду. Хвороба продовжує знищувати імунну систему людини, але організм протистоїть цьому і починає прискорено продукувати нові клітини. Тому імунітет пригнічується довгий час, але цей процес беспреривен. Він триває до тих пір, поки чисельність лімфоцитів не знизиться до критичних позначок.
У минулі роки прийнято було вважати, що ця стадія займає не більше 5 років. Сучасна медицина дозволила встановити, що у деяких людей вона розтягується до 10-20 років. В цьому періоді людина не відчуває жодних симптомів хвороби.
Стадія СНІД (розвиток вторинних захворювань)
Стадія СНІДу настає тоді, коли рівень лімфоцитів знижується до мінімальних позначок. Людина починає страждати від таких хвороб, які раніше йому були невідомі, і він би ними не захворів. Такі патології носять назву СНІД-асоційованих.
До них відносять:
саркому Капоші.
Лімфому головного мозку.
Грибкове ураження органів дихання і стравоходу.
цитомегаловірусну інфекцію.
пневмоцистну пневмонію.
Туберкульоз з локалізацією патологічного процесу в легенях і поза них.
Продовжувати список хвороб, асоційованих зі СНІДом можна дуже довго. У 1987 році ВООЗ назвав 23 патології, які прийнято вважати показниками СНІДу. Якщо у хворого розвиваються перші 12 з них, то навіть немає необхідності підтверджувати СНІД спеціальними аналізами.
діагностика
Виявленням СНІДу займаються інфекціоністи і вірусологи. Якщо у людини з'являються сумніви з приводу стану здоров'я, він повинен звернутися до лікаря.
Існують деякі діагностичні ознаки, які викликають у лікаря підозри на СНІД у хворого. До таких ознак належать: діарея, яка не піддається лікуванню протягом двох місяців, тривала невмотивована лихоманка, тривала шкірний висип, поява у молодих людей саркоми Капоші, що локалізується на обличчі, голові, тулуб і має агресивне злоякісний перебіг і інші симптоми. Крім того, звертається увага на незрозуміле на перший погляд зниження маси тіла на 10% або більше.
Але діагностувати СНІД тільки за зовнішніми ознаками не можна. Підтверджується ВІЛ-інфекція двома різними тестами - тестом скринінговим і тестом підтверджуючим тестом. Скринінгові тести внаслідок своєї високої чутливості можуть видавати хибнопозитивні результати. У зв'язку з цим при отриманні первинно позитивного результату, як правило, цей же зразок крові береться ще раз і дублюється скринінговий тест. Якщо і він виявляється позитивним, тоді проводиться підтверджує тест іншого типу.
Тільки для зразків крові, неодноразово видають позитивний результат, проводяться підтверджуючі тести. ІФА (імуноферментний аналіз) є найпоширенішим скринінговим тестом.
лікування СНІДу
На сьогоднішній день немає можливості повністю вилікувати людину від СНІДу. Також не розроблена вакцина, яка дозволила б попередити зараження. У той же час вчені створили ефективні антиретровірусні препарати, які дозволяють зняти навантаження вірусу на організм. Це запобігає перехід ВІЛ в стадію СНІДу. Лікування хворому призначають на все життя.
Щоб препарати дозволили домогтися необхідного ефекту, їх потрібно буде приймати в комплексі. Всі вони володіють різним механізмом дії. Ефективність АРВТ доведена 2 найбільшими дослідженнями: HPTN-052 і CPOI-2014. У них брали участь гомосексуалісти. При цьому один з партнерів був інфікований (він приймав препарати), а інший здоровий.
У 2005 році було розпочато дослідження HPTN-052. До 2011 року ймовірність інфікування знизилася на 96%.
У 2011 році було розпочато дослідження CRIO-2014. Його проводили тільки в Америці. При цьому відстежено було 40% пар, з них 280 000 гетеросексуальних і 164 000 гомосексуальних незахищених контактів. На лютий 2014 року жодного одного випадку передачі інфекції не було зареєстровано.
Хоча до сих пір дослідження тривають, їх результати вже дуже вражають.
профілактика
СНІД має широке поширення. Однак при дотриманні заходів профілактики вдасться не допустити інфікування:
Під час інтимної близькості потрібно користуватися презервативами.
Для постановки ін'єкцій слід використовувати тільки одноразові шприци. Повторно застосовувати один і той же шприц неприпустимо.
Після того як жінка дізнається про свою вагітність, їй потрібно буде протий тест на СНІД. За умови, що хвороба пацієнтки виявляється, їй призначають лікарські препарати. Вона не повинна буде годувати дитину грудьми, так як це підвищує ймовірність інфікування немовляти.
При підозрі на хворобу, потрібно відразу ж зробити тест на СНІД.
Важливо проходити планові огляди у лікарів. Це дозволить виявити ранні симптоми хвороби і вчасно почати лікування.
Близьким і рідним потрібно розповідати про те, як передається хвороба. Обов'язково слід інформувати підлітків, які до інтимної близькості можуть ставитися дуже безтурботно.
Необхідно зміцнювати імунітет, займатися спортом, правильно харчуватися, приймати вітаміни і мінерали.